СЕРЕДИНЕЦЬКА ГІМНАЗІЯ СУДИЛКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

Серединецька загальноосвітня школа відкрила дорогу в світ не одному поколінню випускників. Серед них є і лікарі, юристи, військові, викладачі ВУЗів, льотчики – випробувальники і просто шановані люди, спеціалісти своєї справи, якими ми пишаємося.

Серединецька школа має свої традиції, свої напрацювання, свій стиль роботи.

Згадки про те, коли з’явилась школа в селі Серединцях в архівах не збереглося.

У книзі «Леся Українка: доба і творчість» (Т.2, упорядник Н. Г. Сташенко.- Луцьк, 2009) є записи про те, що у 1888 році у церковно-приходську школу с. Серединець Заславського повіту була призначена «учітелькою» Марія Михайлівна Биковська (по чоловікові Бєляєва), дочка луцького нотаріуса, краща подруга Лесі Українки.

У листі від 12 жовтня 1888 року до Михайла Косача (брата Лесі Українки), Марія Биковська писала: «…Я добилась свого и тепера я «учителька» в селі Серединцях Заславського повіту, в 10 верстах від вокзала Шепетівкі… Школа моя тепла, тількі підлогі нема у моїй комнаті, та то не біда!...»

Якою була школа с. Серединець у 1888 році, яким було «просвіщеніє» Марія Биковська детально описала в своєму оповіданні [«Въ кінці літа…»]. Леся Українка присвятила своїй подрузі М. Биковській твір «Школа».Уньому видатна поетеса описала тогочасну школу, її проблеми, особливості. В основу оповідання «Школа» лягли розповіді Биковської і про школу села Серединець 1888-1889 років.

А у серпні цього року ми отримали електронного листа від чоловіка, який шукає відомості про свого прапрадіда. Прапрадід був вчителем церковно-приходської школи у с. Серединцях у1880-1890 роках. Ця інформація дуже нас зацікавила і ми продовжуємо працювати над дослідженням того, як і коли з’явилась школа в нашому селі.

Трохи більше відомостей про школу ХХ століття.

Ліквідацію неписьменності і малописьменності в с.Серединцях було завершено в 1938 році. Цією роботою займалися культармійці, вчителі Серединецької СШ і учні старших класів. Загальне початкове навчання в селі Серединцях здійснювалось уже у 1930 році. З початкової школи її було перетворено в семирічну в 1934 році, а в 1938 - в середню, приміщення якої було збудовано в 1937 році. В школі навчалось до 1940 року 329 учнів, їх навчали 15 вчителів.

З 1956 по 1967 роки школа працювала в 3 зміни, тут навчалось 650 учнів. Учні старших класів ішли пішки з Сошок, Великої Решнівки, Устянівки, Рожичної, Лотівки, Мокієвець, Пашук, Городищ. І лише в 1967 році в Городищах і Мокіївцях відкрились середні школи.